Чим можуть зашкодити навушники
Насолоджуватися музикою таким чином можна не більше години на день
Тривала дія гучних звуків може призвести до розвитку приглухуватості вже у 30-40 років
Слух, як і гострота зору людини, знижується з віком. Це природний процес, і починається він уже після 30 років. Оскільки зміни відбуваються плавно і поступово, то ми цього не помічаємо. Суттєво слух погіршується лише після 70. Однак це може статися і значно раніше. Усе залежить від зовнішніх чинників. До приглухуватості (а згодом і до глухоти) можуть призвести різноманітні захворювання середнього і внутрішнього вуха (гнійні отити, катар середнього вуха, неврит слухових нервів, хвороба Меньєра тощо), вірусні інфекції, травми, інтоксикації, лікування ототоксичними препаратами, навіть різке підвищення артеріального тиску. Проте є один фактор, під дією котрого ми перебуваємо цілком добровільно, навіть не підозрюючи про його небезпеку. Це звичайні навушники. Нині людей у них можна побачити практично усюди – у транспорті, у парку, на вулиці. Найчастіше це молодь, котра не розлучається з плеєром. Тим часом, медики наголошують, проблеми зі слухом у тих, хто постійно у навушниках, можуть виникнути уже в 40-50 років, і не всім у таких випадках можна допомогти.
Як правильно поводитися з навушниками
Коли відмовитися від навушників несила, необхідно обрати якісні. Менш небезпечними є великі, на все вухо. Музика ж із них повинна лунати не гучніше, ніж звичайна розмова – із силою 40-45 децибелів. Такий звук позитивно впливає на нервову систему та сприяє релаксу. Перебувати у навушниках можна не більше години на день.
Захист від голосних звуків діє лише 5 хвилин
– Вухо – це орган слуху і рівноваги (адже саме у внутрішньому вусі є вестибулярний апарат, який відповідає за положення тіла у просторі), котре складається із вушної раковини, зовнішнього слухового ходу, а також середнього і внутрішнього вуха, котрі всередині черепа. Звукові хвилі, що потрапляють у вухо через зовнішній слуховий хід, за допомогою барабанної перетинки (вона розміщена на межі між зовнішнім та середнім вухом) перетворюються в коливання і передаються на завиток, який у внутрішньому вусі, де ці коливання трансформуються у нервові імпульси, що сприймаються мозком, – пояснює завідувач курсу отоларингології БДМУ Олександр Плаксивий.
За словами пана Плаксивого, природа передбачила механізм, що захищає від пошкодження внутрішнє вухо. Під час впливу гучних низьких і високочастотних звуків два м’язи скорочуються і, за допомогою слухових кісточок (це відомі усім нам зі школи молоточок, коваделко і стремінце) перекривають доступ небезпечних коливань у внутрішнє вухо. Однак цей захист розрахований на дію короткотривалих голосних звуків, до 5 хвилин. Якщо ж гучні звуки тривалий час не припиняються, м’язи просто стомлюються і перестають захищати внутрішнє вухо, призводячи до пошкоджень нервових волоскових клітин завитка (так званого органу Корті), відповідальних за передачу імпульсів в мозок.
Від вуличного шуму – гіпертонія та аритмія
Найтихішими звуками, які здатне вловити людське вухо, є звуки силою 8-10 децибелів (це так званий поріг звукосприйняття). Шепіт оцінюють у 20 децибелів, звичайну розмову – у 30-35, мову лектора під час заняття – у 50 децибелів.
У навушниках найкраще слухати симфонічну музику, вона не має різких перепадів частот. Найбільш руйнівним для вух є важкий рок
– Найприємнішими для вух є звуки силою 45-50 децибелів. Вони стимулюють фізичну і розумову активність, концентрацію уваги, пам'ять. Це, до прикладу, шелест листя від легенького вітерця, шум дощу, дзюрчання струмка чи звуки прибою, – розповідає пан Плаксивий. – Крик із рівнем звукового тиску на 60 децибелів вже спричиняє дискомфорт. А тривала дія міського вуличного шуму, котрий має силу 70 децибелів, у деяких людей викликає роздратування, головний біль, запаморочення, підвищення артеріального тиску, аритмію, розлади ендокринної та нервової системи.
У навушниках – реактивний літак
Тривала дія звуку силою понад 90 децибелів завдає чималої шкоди слуховому аналізатору – внутрішньому вухові. Звук на 130 децибелів може викликати у людини больові відчуття, а 150 – стати нестерпним і призвести до розриву барабанної перетинки та моментальної глухоти. Музику ж у навушниках найчастіше слухають із силою 115-120 децибелів, особливо якщо це на вулиці чи у транспорті, адже треба ще заглушити вуличний шум. Точнісінько такий рівень шуму створює реактивний літак під час зльоту чи відбійний молоток. Неважко уявити, що відбувається з вухами, якщо вони постійно перебувають під дією такої гучної музики.
Однією із поширених реакцій на тривалу і сильну шумову дію є суб’єктивний тіннітус – дзвін або настирливий шум у вухах, який чує тільки сам пацієнт. Наявність такої патології – знак того, що будь-яке захворювання, стрес, зниження імунітету можуть стати каталізаторами до розвитку у пацієнта приглухуватості, а згодом і до глухоти.
Крім того, у тих, хто постійно ходить у навушниках, можуть виникнути проблеми із орієнтацією у просторі, адже гучні звуки впливатимуть також на орган рівноваги – вестибулярний апарат, що є у внутрішньому вусі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий