Історія школи
В 1904 році Куліченко Анатолій Федорович, будучи депутатом земської управи, добився побудови початкової школи в Одинківці, яка знаходилась на місці, де зараз розташований дитячий будинок по вулиці Спогадів. Учителями в тій школі працювали Мутьєв Іван Степанович, Кекалов Олександр.
В дореволюційній Одинківці, на місці, де зараз знаходиться школа № 110, була лікарня на 25 місць. Там народились всі корінні Одинківці. Війна залишила свій автограф не тільки на долях людей, але й на будівлях. Від лікарні залишились лише «катакомби», які стали відбудовуватись пізніше в школу.
Після революції до 1959 року Одинківська семирічна школа була розташована в двох окремих приватних будинках по вулиці Кірова (нині вул. Курська), переобладнаних під школу - в хатинах Сироти і Козуби.
Гончарук Елеонора Василівна
З 1946 по 1959 рік директором Одинківської школи була Гончарук Елеонора Василівна. На той час під її керівництвом працювали 12 вчителів серед яких Бобошко Г.І., Шкуратна О.Г., Трофимовська Н.З., Макар К.І., Басовська Л.М., Сироткіна Е.О., Загревський П.Д., Павличенко І.І., Капустян К.З., Годованець Л.І., Веліканова Н.М.
У 1959 році засновано місто Ігрень. На чолі міської адміністрації постає мудрий керівник, за фахом учитель історії Іван Іванович Лепеха. Цеглинка за цеглинкою починає відбудовуватися школа на місці колишньої лікарні. У будівництві школи брали участь і дорослі, і малі. Ніхто не залишився байдужим у відтворенні нового навчального закладу: будували, білили, фарбували.
Лепеха Іван Іванович
У травні 1959 року за наказом міського відділу освіти Одинківській семирічній школі присвоєна назва – Восьмирічна школа №110 м. Ігрені, на посаду директора якої призначено Івана Івановича Лепеху. І ось, першого вересня 1959 року до невеличкої школи, яка складалася з 11 кімнат, поспішають її перші учні.
Але будівництво не припиняється. Протягом 16 років (1975 року) під керівництвом Лепехи І.І. в шкільній будівлі добудовано 11 класів-кабінетів, їдальню, типову спортивну залу, майстерні. В перші десятиріччя до школи поступово приходять працювати молоді вчителі.
В 1975 році школу було добудовано і присвоєно назву - Середня загальноосвітня школа №110.
В 1978 році у зв’язку з виходом на пенсію Лепехи І.І. один рік школою керував Сєришев Володимир Інокентійович, за фахом теж учитель історії.
В 1979 році директором школи було призначено Бочковську Поліну Антонівну, викладача російської мови та літератури. З 1982 року по травень 1987 року директором школи була Біла Алла Олексіївна, спеціаліст з хімії та біології. Під керівництвом Алли Олексіївни було побудовано котельню. З травня 1987 року по грудень 1989 року директором школи працювала Ушакова Євгенія Петрівна, за спеціальністю учитель російської мови та літератури. З січня 1990 року директором школи було призначено Бєлєвщука Миколу Михайловича, за фахом вчителя української мови та літератури, який працював до липня 1997 року.
Учні випускного класу разом із вчителями. 1995-1996 навчальний рік
24 жовтня 2009 року ми святкували 50 – річний ювілей школи. Відзначити святкування п’ятидесятої річниці школи зібралися всі, кому небайдуже і минуле і сьогодення нашої альма-матер: це керівництво району, наші помічники-шефи, колишні директори школи – Бачковська Поліна Антонівна, Біла Алла Олексіївна, Бєлєвщук Микола Михайлович, наші вчителі-ветерани: Макар Катерина Іванівна, Рисухіна Ядвіга Миколаївна, Жукова Світлана Юріївна, Бєлашова Людмила Федорівна, Чистякова Галина Артемівна, Федорова Галина Кирилівна, Філь Людмила Миколаївна, Коба Тамара Володимирівна, колишні вчителі школи, випускники різних років та інші.
Своїми спогадами про роботу в школі поділилися Макар Катерина Іванівна, Рису- хіна Ядвіга Миколаївна, Бачковська Поліна Антонівна, Бєлєвщук Микола Михайлович. Вони провели нас мандрівкою по всіх роках існування школи від початку до сьогодення і відзначили найяскравіші її моменти.
Після урочистої частини у приміщенні школи шановних гостей свята гостинно зустрічали і частували чаєм та кондитерськими виробами, виготовленими власними руками, учні школи. Там, всі присутні могли у дружній атмосфері поспілкуватися один з одним, оглянути новий інтер’єр школи, обладнані кабінети, створену руками учнів галерею історії школи, творчі роботи, присвячені 50-річному її ювілею.
Сподіваємося, що кожному , хто завітав на ювілей, наша школа стала пристанню спогадів, надій і сподівань, та залишила добру пам'ять про ті роки, які вони провели разом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий